Одноразове відшкодування немайнової шкоди – це компенсація за душевні страждання родичів, свого роду сатисфакція за втрату близької людини. Право на цю одноразову виплату мають чоловік чи дружина (або зареєстрований партнер), кожна дитина і кожен із батьків загиблого працівника. Трудовий кодекс до того ж передбачає і інших близьких осіб у сімейних чи подібних стосунках (наприклад, співмешканця), якщо вони доведуть, що сприймають смерть працівника як власну шкоду.
Розмір компенсації встановлено законом щонайменше у двадцятикратному розмірі середньої заробітної плати в національній економіці (обчислюється як середня за I–III квартали попереднього року). Ця сума щороку коригується (індексується) відповідно до поточної середньої зарплати. Наприклад, у 2025 році одноразове відшкодування становило 902 200 крон (законодавчий мінімум), а у 2026 році зросло до 963 500 крон. Кожен із родичів, що мають право, отримує цю суму окремо – розмір компенсації не залежить ні від заробітку загиблого, ні від того, чи був родич фінансово залежним від нього. Щодо батьків діє особливе правило: якщо живі обидва, вони ділять цю суму порівну (кожен отримує половину). Одноразове відшкодування не входить до спадщини, а виплачується безпосередньо особам, які мають право.
Компенсація близьким у разі смерті працівника
Відшкодування витрат на похорон
Родичі мають право на відшкодування розумних витрат, пов’язаних із похороном. Цю вимогу зазвичай заявляє той, хто організував і оплатив похорон (це може бути член сім’ї, а також будь-яка інша особа, яка понесла витрати). Відшкодовуються доцільно понесені витрати – Трудовий кодекс містить перелік визнаних витрат. До них належать насамперед:
- Витрати на ритуальні послуги та церемонію (траурна зала, ритуальні послуги).
- Кладовищенські збори і облаштування чи впорядкування могили або пам’ятника.
- Транспортні витрати, пов’язані з похороном (наприклад, перевезення тіла чи проїзд близьких).
- Траурний одяг для близьких – відшкодовується щонайбільше в розмірі третини звичайних витрат на чорний одяг.
Натомість деякі понадстандартні витрати зазвичай не відшкодовуються, наприклад поминальний обід чи музика на церемонії не вважаються необхідними витратами. Максимальний загальний розмір витрат на похорон, які роботодавець зобов’язаний відшкодувати, обмежений верхньою межею, встановленою законом. Вона становить щонайменше 1,5-кратний розмір середньої заробітної плати в національній економіці. На практиці ця межа щороку індексується – наприклад, у 2024 році ліміт становив 63 700 крон, у 2025 році – 67 700 крон, а на 2026 рік зріс до 72 300 крон. Якщо фактичні витрати на похорон були меншими, відшкодовуються, звісно, лише фактично понесені витрати (підтверджені, наприклад, рахунками і фактурами).
Відшкодування втрати утримання родичів
Ще одна ключова вимога родичів – відшкодування витрат на утримання, яке іноді називають рентою в разі втрати годувальника. Ця вимога має забезпечити утриманцям кошти, яких вони позбулися внаслідок смерті годувальника. Право на неї має кожна особа, якій загиблий працівник надавав утримання або щодо якої мав законний обов’язок це робити. Зазвичай це чоловік чи дружина, зареєстрований партнер і діти загиблого, а також інші особи (наприклад, брат чи сестра на утриманні або розлучений з подружжя, що отримує аліменти), якщо вони доведуть, що загиблий фактично їх утримував або мав щодо них обов’язок утримання. Право не залежить від того, чи справді ці особи були залежні від утримання – вирішальним є фактичне утримання або правовий обов’язок утримувати (наприклад, навіть батько, який мав аліментний обов’язок щодо дитини, хай і не виконував його).
Строк виплати ренти: Відшкодування утримання виплачується з моменту смерті і триває стільки, скільки тривав би обов’язок утримання загиблого. Тож щодо неповнолітніх дітей – доки вони інакше не змогли б себе утримувати (завершення навчання тощо), щодо чоловіка чи дружини – загалом на час тривання шлюбу тощо. Проте закон встановлює максимальну межу – рента виплачується не довше ніж до кінця місяця, в якому загиблий досяг би 65 років. Після досягнення пенсійного віку родичі вже не мали б права на цей вид відшкодування.
Розмір ренти: Він залежить від середнього заробітку загиблого працівника (встановленого до його смерті). Якщо загиблий утримував одну особу, їй належить рента в розмірі 50 % його середнього заробітку. Якщо утриманців кілька, загальний розмір ренти становить 80 % середнього заробітку. Ця сума (50 % чи 80 % заробітку) розподіляється між усіма родичами, що мають право. Наприклад, якщо залишилися дружина і двоє дітей, їхнє спільне право становить 80 % середнього заробітку загиблого – ця сума потім розподіляється (зазвичай порівну або за домовленістю чи потребою) між вдовою і обома дітьми. Якби родичем була лише дружина без дітей, їй належало б 50 % середнього заробітку. До розрахунку включають і всі пенсії в разі втрати годувальника, які родичі отримують із пенсійного страхування (пенсія вдови, вдівця, сироти), – ці пенсії віднімають від розрахованої ренти. Іншими словами, рента від роботодавця доповнює доходи родичів так, щоб разом із пенсіями вони досягали встановлених 50 % чи 80 % заробітку загиблого. Інші власні доходи родичів (наприклад, зарплата вдови) до розрахунку не включаються. Виплата ренти здійснюється регулярно щомісяця, якщо родичі не домовляться з роботодавцем про інший спосіб (наприклад, щоквартальну виплату тощо).
Відшкодування витрат на лікування (до смерті)
Якщо працівник після виробничої травми деякий час жив і були понесені витрати на його лікування чи догляд до смерті, родичі мають право і на їх відшкодування. Закон говорить про доцільно понесені витрати, пов’язані з лікуванням, – тобто всі витрати, які довелося понести на лікування травм, отриманих під час виробничої травми, від моменту травми до смерті працівника. Це можуть бути, наприклад, витрати на ліки і медичні засоби, витрати на спеціальне харчування, реабілітацію чи догляд за травмованим, коли він був прикутий до ліжка, тощо. Відшкодування цих витрат може вимагати, по суті, будь-хто, хто доведено їх оплатив (зазвичай член сім’ї). Важливо зберігати чеки, рахунки і документи – відшкодовують лише фактично понесені і підтверджені витрати.
Інші вимоги родичів у разі травми працівника
Роботодавець (або його страховик) відшкодовує родичам усю шкоду, що виникла у зв’язку з виробничою травмою. Окрім згаданих вимог, це може охоплювати і відшкодування шкоди майну. Зазвичай ідеться про шкоду особистим речам працівника, знищеним чи пошкодженим під час нещасного випадку, – наприклад знищений одяг, взуття, засоби індивідуального захисту тощо. Відшкодування шкоди майну заявляють спадкоємці загиблого (по суті як частину майнової шкоди, що переходить до спадкоємців).
Крім того, якщо працівник перед смертю зазнав болю чи іншої немайнової шкоди (так звана компенсація за біль за перенесений біль чи відшкодування за ускладнення суспільного життя за постійні наслідки), це відшкодування первісно належало йому. Це особиста вимога, яка переходить до спадкоємців лише тоді, коли роботодавець її визнав або працівник встиг заявити її в суді (§ 1475 абз. 2 Цивільного кодексу). Зазвичай ідеться про компенсацію за біль за період від травми до смерті. Ці вимоги юридично досить складні, і їх варто вирішувати з фаховою допомогою.
Заявлення вимоги про компенсацію у зв’язку зі смертю працівника
Після трагічної події зрозуміло, що сім’я вирішує насамперед особисті питання. Проте для визнання вимог потрібно зробити кілька кроків. Найкраще якомога раніше:
- Зверніться до роботодавця по протокол про виробничу травму. Роботодавець зобов’язаний скласти протокол про нещасний випадок і на прохання видати вам його копію. Цей документ підсумовує, коли і як стався нещасний випадок, і його захоче побачити й страховик.
- Заявіть свої вимоги письмово – зверніться до роботодавця з офіційною заявою про компенсацію. Адресуйте її і його страховику, в якого роботодавець має обов’язкове страхування відповідальності за виробничі травми. У заяві зазначте всі вимоги (див. вище) і додайте необхідні документи – наприклад рахунки за похорон, чеки за ліки, підтвердження отримання пенсії, свідоцтва про народження чи шлюб, що підтверджують стосунки із загиблим, тощо.
- Спілкуйтеся зі страховиком. На практиці компенсацію врегульовує страховик роботодавця, який виплачує родичам відповідні суми. Після повідомлення про страховий випадок з вами зв’яжеться фахівець з урегулювання збитків і проведе врегулювання – тобто збере документи і обчислить конкретні суми відшкодувань. Будьте готові надати потрібні документи і інформацію.
- Стежте за розслідуванням і висновками щодо відповідальності. Смертельну виробничу травму завжди розслідує поліція, а часто й регіональна інспекція праці. Результати розслідування можуть вплинути на те, чи і в якому розмірі ви отримаєте компенсацію. Тому підтримуйте контакт з органами; у кримінальному провадженні вас може представляти представник (адвокат), який захищатиме ваші права (наприклад, ознайомлюватиметься з матеріалами справи, братиме участь у суді тощо).
- Дотримуйтеся строків і не зволікайте. Вимоги про компенсацію погашаються за давністю – загальний строк позовної давності щодо відшкодування шкоди становить три роки. Тож не варто зволікати із заявленням вимог. Якби ви подали заяву лише через кілька років, страховик може її відхилити з посиланням на сплив строку позовної давності.
Ви не самі
Процес отримання компенсації буває складним і сповненим юридичних деталей. Пам’ятайте, що роботодавець (або його страховик) не завжди мусить платити відшкодування в повному обсязі. Закон дозволяє роботодавцю за певних обставин повністю або частково звільнитися від відповідальності. Зазвичай це відбувається, якщо він доведе, що працівник спричинив нещасний випадок умисним порушенням правил або, наприклад, сп’янінням, – у такому разі компенсацію можуть суттєво зменшити чи не виплатити зовсім. Про такі обставини страховик повідомить вас під час розслідування шкоди.
Контакти Poškozený
📞 Телефоном: +420 773 014 007
📧 Електронною поштою: info@poskozeny.cz
🏢 Через форму
Соціальні мережі: Instagram, Facebook
Поширені запитання
Скільки становить одноразове відшкодування родичам у 2026 році?
Щонайменше 963 500 крон, тобто двадцятикратний розмір середньої заробітної плати за I–III квартали 2025 року (§ 271i Трудового кодексу). Воно належить кожному з подружжя, партнеру і дитині загиблого; батьки отримують цю суму разом, кожен половину.
Хто має право на одноразове відшкодування немайнової шкоди?
Чоловік чи дружина або зареєстрований партнер, діти і батьки загиблого працівника. Право можуть мати і інші близькі особи, наприклад співмешканець, якщо вони сприймають смерть працівника як власну шкоду (§ 271i абз. 3 Трудового кодексу).
Скільки роботодавець відшкодує за похорон?
Розумні витрати, пов’язані з похороном, але не більше 1,5-кратного розміру середньої зарплати. На 2026 рік межа становить 72 300 крон. Витрати підтверджують рахунками.
Хто має право на ренту в разі втрати годувальника?
Особи, яким загиблий працівник надавав або був зобов’язаний надавати утримання, зазвичай діти і чоловік чи дружина. Рента доповнює їхні пенсії до 50 % середнього заробітку загиблого для однієї особи і до 80 % для кількох осіб.
До кого звернутися з вимогою?
До роботодавця загиблого. Виплату за нього зазвичай здійснює його страховик за обов’язковим страхуванням (Kooperativa або Česká pojišťovna).